8-9 травня підготовлено книжково-документальну виставку до 72 річниці перемоги над нацизмом 1939-1945 років до Дня пам"яті та примирення і Дня перемоги " Ми є, тому що їх немає" та "Українці в лавах об"єднаних націй перемогли агресора"

20 березня 2017 відбулися літературні читання до 87 річниці від Дня народження Ліни Василівни Костенко -

"Поезія - це завжди неповторність"

Також представлено книжкову виставку

"ХАЙ БУДЕ ЛЕГКО ДОТИКОМ ПЕРА..."

Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

 

Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.

З НАГОДИ 100 РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 РОКІВ, В ЖИТНИЦЬКІЙ ЗОШ І-ІІІ ступенів діє виставка "100 РОКІВ БОРОТЬБИ. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 РР."

Протягом 9-10 березня тривала книжкова виставка до дня народження Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка "ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО СЯЄ У ВІКАХ"

"ГЕНІЙ ТЕНДІТНОЇ НЕЗЛАМНОСТІ"

до 146 роковин від дня народження Лесі Українки

21 лютого представлена книжкова виставка

до Дня рідної мови!

Соборність -це символ! Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє. 
23 січня відбувся виховний захід до Дня Соборності України! 

"... Одним народом, ми сила одна. 
І серце народу нестримно палає
Й братерська любов усіх об'єднає. 
Україна у мирі нехай розквітає, 
Вона в нас єдина, у серцв одна, 
Вона неподільна на цілі віка! "
Анастасія Мазур

10 найцікавіших українських і неукраїнських книжок 2016 року

 

http://blog.yakaboo.ua/10-naytsikavishykh-ukrayinskykh-i-neukrayinskykh-knyzhok-2016-roku/?utm_campaign=19122016blog3&utm_medium=socialmedia

 

Книжкові підсумки 2016: версія українських видавців

 

http://www.chytomo.com/news/knizhkovi-pidsumki-2016-versiya-ukraiinskix-vidavciv

 

 

13 грудня 1963 року, в черкаській лікарні, перестало битися серця 28 річного журналіста, поета, шістдесятника, генія Василя Симоненка. Він мало прожив але багато після себе залишив.

Задивляюсь у твої зіниці 
Голубі й тривожні, ніби рань. 
Крешуть з них червоні блискавиці 
Революцій, бунтів і повстань.

Україно, ти моя молитва, 
Ти моя розпука вікова... 
Гримотить над світом люта битва 
За твоє життя, твої права.

Ради тебе перли в душу сію, 
Ради тебе мислю і творю... 
Хай мовчать Америки й Росії, 
Коли я з тобою говорю.

"Я українець. І це вся моя біографія" Василь Симоненко

9 грудня виповнюються 153 роковнини від дня народження Бориса Грінченка українського письменника, педагога, літературознавця, етнографа, громадсько-політичного діяча.

 

Із 1 грудня по 9 грудня діяла  книжкова виставка до Всеукраїнського тижня права 

25 листопада представлено книжкову виставку до Дня пам"яті жертв

Голодомору 1932-1933 років

25 листопада проведено бібліотечний урок для учнів 7-11 класів - "Голодомор 1932-1933 років зламав духовний хребет української нації"

До Всеукраїнського місяця шкільної бібліотеки 9 листопада  був проведений виховний захід "Книга - наш друг!"

Підготувала: бібліотекар, вчитель історії та правознавства - Іванько Г. В. 

lДень украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Свято новлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

 

Україна святкує День української писемності та мови.
Це свято було засноване на честь літописця Нестора, який був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія — творців слов'янської писемності.
Сьогодні українські вчені вважають, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. 

 

Цікава інфографіка від  газети "День" до свята: http://incognita.day.kiev.ua/101-prychyna-liubyty-ukrainu/traditions/ukrayinska-pisemnist.htm

9 листопада учні та вчителі Житницької ЗОШ І-ІІІ ступенів узяли участь у Всеукраїнському радіодиктанті.

Представлено також книжкову виставку "Мова моя солов"їна"

29 вересня у Житницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів був проведений виховний захід до 75 роковин трагедії в Бабиному Яру -

"Бабин Яр: пам"ять на тлі історії". 

Підготувала учитель історії та правознавства Іванько Г. В.

Також було представлено книжкову викладку.

"Як син селянина,

вигодуваний твердим мужицьким хлібом,

я почував себе до обов"язку

віддати працю свого життя тому

простому народові..."

Іван Якович Франко

 

16 вересня було проведено виховний захід для учнів 5-11 класів "Велич особистості - Іван Франко" ( до 160 роковин від дня народження).

Підготувала учитель історії та правознавства, шкільний бібліотекар - Іванько Г. В.

16 вересня була представлена книжкова виставка до 151 річниці від дня народження  українського письменника

Михайла Коцюбинського

(1864-1913)

"Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!".

Т. Г. Шевченко

9 вересня була предствалена книжкова виставка до 247 річниці від дня народження корифея української літератури

Івана Петровича Котляревського.

28 вересня виповнюється 174 річниця з дня виходу у світ (1842 р.) у Харкові першого повного видання поеми "Енеїда" І. П. Котляревського.

2 вересня представлено книжкову виставу до 31 річниці смерті українського поета - Василя Стуса -

"Василь Стус - дисидент та Герой України, що загинув у таборах"

Житницька шкільна бібліотека щиро вітає учнів, батьків та вчителів з початком нового навчального року!

День пам‘яті жертв Другої світової війни 1939-1945
Згадаймо все.
У 1945 році, ціною мільйонів людських життів, Світ переміг нацизм, але, нажаль, програв комунізму. Це один з трагічних підсумків Другої світової війни.

Цю війну розпочали два тоталітарні режими – нацистський в Гітлерівській Німеччині та комуністичний у Сталінському СРСР, коли вони підписали між собою Пакт Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів.

Друга світова війна розпочалася з розподілу Польщі між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР за попередньою злочинною змовою. 1 вересня 1939 року спочатку Німеччина, а потім 17 вересня 1939 року СРСР вторглися у Польщу та окупували її. СРСР вступив в Другу світову війну на боці нацистської Німеччини.

Імперські амбіції про світове панування двох кривавих тиранів втягнули Світ у найглобальніший військовий конфлікт в історії Землі.
У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн. солдат, загальні втрати військових та цивільного населення склали від 50 до 85 млн. осіб.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових і підпільників, понад 5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 млн. жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України склали 8-10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств, 5,6 тис. мостів.

Так, великою ціною, Людство перемогло нацизм, але не перемогло комунізм. Саме тому, одразу після Другої світової війни розпочалася Третя – Холодна війна.
Після 1945 року Світ занурився у комуністично-тоталітарну темряву ще на 44 роки доки не впала Берлінська стіна у 1989 році. Але й досі Росія, яка є правонаступницею СРСР, не покаялася у цих злочинах. І, якщо Німеччина визнала нацизм злочином, то Росія й досі пишається і комунізмом, і Сталіним. А головне, Росія цинічно не визнає, що у розв‘язанні Другої світової війни однаково винні і нацистська Німеччина, і комуністичний СРСР.
Пам‘ятаймо все!!!

Продовжучи тематику Другої світової війни, 6 травня відбувся захід
"Життя і долі. Вони боролись за українську землю". Обговорили внесок в історію України в роки війни -, Андрея Шептицького, Олени Теліги, Олега Ольжича, Олени Вітер. Переглянули з учнями д/ф "Чесно жити, чесно померти" (Ігуменя Йосифа Вітер)

Жіночі історії ІІ світової: Олена Вітер.

Її ім'я поруч зі словом "Україна" першим з'явилося в Саду праведників. Олена Вітер (ще відома як ігуменя Йосифа) прожила довге, сповнене драматичних перипетій життя, варте втілення в романі чи художньому фільмі. Наразі ж найповнішим відображенням її біографії є чотири товстих томи кримінальної справи, списані чекістами.

Олена Вітер була настоятелькою греко-католицького монастиря ордену студитів та членом Організації Українських Націоналістів. Заарештована НКВД в 1941 році й засуджена до смертної кари, вона пережила масові ростріли в’язнів у тюрмі на Лонцького у Львові.

В роки німецької окупації у львівському сиротинці, що знаходився під її опікою, ігуменя переховувала від нацистів єврейських дітей. Серед них були Лілі Польман, Натан Левін.

12 жовтня 1945 року сестра Йосифа арештована радянськими “органами безпеки”. У 1955 році вийшла на волю, але їй заборонили селитися у Львові. До самої смерті Олена Вітер проживала у м. Скалат на Тернопільщині. 11 лютого 1976-го Яд Вашем присвоїв Олені Вітер (першій серед українців) звання “Праведник народів світу”.

До Дня пам'яті та примирення і 71-ї річниці перемоги над нацизмом. 
5 травня для учнів 5-11 класів проведено бібліотечний урок де було обговорено тему "Пам'ять про війну, як застереження від її повторення", переглянули документальний фільм "1377. Спалені заживо".

Також представлено книжкову виставку за такими напрямками "Життя і долі. Вони боролись за українську землю", "1939-1945 роки. Пам"ятаємо! Перемагаємо!", "Твори українських письменників які висвітлюють події війни".

Впаде на землю зірка — Чорнобиль,
Гіркими стануть річки й озера,
Замість лісів залишиться лиш пил,
Лиш пустка, чорнота, химера.

Тому мій біль — Чорнобиль, бо тоді
Все людство апокаліпсис терпіло,
                                           Та треба, і не тільки іноді,
                                           Щоб горе світу, як своє боліло.

20 лютого 2016 року в Житницькій ЗОШ було  проведено захід-реквієм

"Героями не народжуються, героями стають"

до роковин подій на Майдані, вшанування пам"яті Небесної Сотні, предствалено фотовиставку

"Герої не вмирають".

Підготувала учитель історії та бібліотекар Іванько Г. В.

"Вдень соборності та злуки, З заходу на схід. Всі візьмемося за руки Бо один ми рід...".

В історії становлення незалежності і соборності України, особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з′єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Української Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День Соборності України.

 З метою відзначення 97-ї річниці Дня Соборності України в Житницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено виховний захід учителем історії та бібліотекарем Іванько Г. В.

«Україна – соборна держава, сонценосна колиска моя».

 

 Книжкова виставка "Грудневі ювіляри":

Григорій Сковорода, Борис Грінченко, Микола Хвильовий, Микола Леонтович, Михайло Старицький, Василь Симоненко (до 52 річниці з дня смерті).

Рік тридцять другий-тридцять третій – дати,

Які нащадкам варто пам’ятати:

Кривавим чоботом Вкраїною терор

 Пройшов, приніс страшний голодомор.

 Хотіли опустити на коліна.

Вмирала – не здавалась Україна!

 Забрали все: ячмінь, пшеницю,

 жито – Стогнала, та продовжувала жити.

 Не доведи Господь нікому знати,

Як діток убивала рідна мати,

Рятуючи від муки, бо несила Дивитись,

 як їх люта смерть косила.

Голодна смерть – пекельна, найстрашніша:

Повільна і жахлива – найлютіша!

Не витримавши, розум утрачали

 І навіть людожерами ставали.

Не геноцид хіба?! Мільйони вмерлих!

Та спогади про те хотіли стерти,

 Історію життя переписати

 І злочин свій надійно приховати.

Але народу пам’ять непогасна

 Передає знання нащадкам вчасно,

Щоб спогадів потік невпинно лився,

 Щоб жах ніколи той не повторився.

 Ви свічку запаліть на підвіконні,

Хай блимає-горить у кожнім домі,

 У кожнім серці жевріє свічадо –

Скорботи символ, заповіт нащадкам!

Протягом пам"ятного тижня "З присвятою замордованим голодом..."

тривала книжкова виставка

"Голодомор 1932-1933 років зламав духовний хребет української нації"

«Читати варто все і побільше. Сергія Жадана і  Ліну Костенко і Мацуо Басьо. Філософські трактати і народні казки. Через думки, погляди, знання інших пізнавати світ і себе. Витворювати власний світ і ділитися ним з іншими. Бути не власником набору дипломів і наукових знань, а володарем думок і цінностей.

Країна – це кожен з нас.

Тож будь-які інтелектуальні потуги – це допомога країні».

Анжеліка Рудницька художниця, перекладач

Завершився Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек, який проходив під гаслом «Виховуємо громадянина - патріота України» . В період з 30 вересня по 23 жовтня 2015 р. в Житницькій шкільній бібліотеці були проведені заходи, які були спрямовані на популяризацію дитячого читання, розвиток творчого та інтелектуального потенціалу дітей. Активна участь учнів у проведені заходів є підтвердженням того, що шкільна бібліотека – інформаційно-культурний центр навчального закладу, стратегічний партнер освіти.

30 вересня – представлено виховний захід «Шкільні бібліотеки: двері в майбутнє».

Книжкова виставка «О мудросте, захована в книжках», «Бібліотека рекомендує прочитати!».

05 – 10.10 «Наш вернісаж» . Конкурс малюнків на кращу ілюстрацію до улюблених творів (2-8 класи).

13 жовтня – оформлено виставку до Дня українського козацтва: «Тієї слави повік не

забудемо…», Дня Захисника України.

19-20 жовтня було проведено бібліотечні уроки для учнів початкових класів «На гостину до української казки». В ході уроків були переглянуті також відеосюжети відомого українського казкаря Сашка Лірника.

22 жовтня проведено бібліотечний урок для учнів 7-11 класів «Комп'ютер і книга в інформаційному суспільстві».

Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому!

Неси всім щастя, передавай привіт

Усім народам, людові земному...

21 вересня Всесвітній День миру.

Проведено виховний захід - "Хай буде мир у нашій рідній Україні"

17  вересня виповнюється 151 рік від дня народження українського письменника

Михайла Коцюбинського (1864-1913)

"Любов і краса - це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури".

Володимир Гнатюк

12 грудня була представлена книжкова виставка з нагоди 121 ріниці 

Миколи Хвильового (Фітіль0ва)

13 грудня 1893 р. - 13 травня 1933 р.


"…Він свято вірив у можливість рідкісного шлюбу, у можливість неймовірного єднання. Він вірив, що вільна, незалежна суверенна держава Україна, яку він виборював усією суттю, усім життям, може бути пошлюблена з червоним, справжнім, непідробним, справді ленінським комунізмом". Іван Драч.


27 листопада була представлена книжкова виставка до 151 ріниці з дня народження Ольги Кобилянської (1863-1942 рр.)

              Ольга Кобилянська була  великою

 письменницею, бо час нічого

 не заподіяв її творам,

а тільки утвердив їх

 у нашому народі….

                                                                                                                         В. Земляк

 25 листопада була представлена книжкова виставка до 176 річниці від дня народження Івана Нечуя-Левицького (1838-1918 рр.)

"Нечуєві духовні скарби"

Всеукраїнський День бібліотек відзначається 30 вересня згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 №471/98

Всеукраїнський День бібліотек відзначається 30 вересня згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98.

Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.

Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.

Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили присягу французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр.., Мстиславове євангеліє XII ст.

У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.

З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються значні зміни у всьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки набули в XVI ст., Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи.

У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли в 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.

У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.

Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека імені України В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.

Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870.

Послугами книгосховищ користуються більше 17490 тисяч читачів.

З 30 вересня по 6 жовтня тривав

Тиждень шкільних бібліотек.

В ході даного тижня  було проведено ряд виховних заходів, книжкових виставок, вікторин та бібліотечних уроків.

Учні початкових класів переглянули презентації та мультфільми про книги.

 2 жовтня книжкова виставка до 108 річниці з

Дня народження Івана Багряного (1906 - 1963 рр.)

28 вересня представлена книжкова виставка до 85-річчя

з нагоди Дня народження Дмитра Павличка

17 вересня представлена була книжкова виставка з нагоди

150 річниці з Дня народження

Михайла Михайловича Коцюбинського

(1864-1913 рр.)

9 вересня відбулась книжкова виставка з нагоди 245 річниці від Дня народження корифея української літератури -

Івана Котляревського (1769 - 1838 рр.)

Незвична школа у Грузії, де однією з книг є "Кобзар" Т.Г. Шевченка.

9 фактів про читання й книги в Україні

1. Традиційна книга – жива. Попри те, що Україна останні півтора десятиліття переживає надзвичайно масштабну інтернетизацію й дедалі частіше можна зустріти думки щодо втрати традиційною друкованою книгою перспектив, ця книга – жива, й ховати її зарано. Як показує дослідження компанії R&B Group, проведене у 2013 р., щонайменше 87% українців схиляються до вибору традиційної друкованої книги, читання ж електронних книг становить лише 10-13%, і лише 1% читачів і читачок купували книги в електронному варіанті. Ознайомлення з художньою літературою за посередництва аудіокниг здійснюють лише 2% українців. Але Інтернет стає одним із головних джерел поінформованості щодо літератури (близько 46% читачів шукають потрібні відомості про книги саме там).

2. Книжковому ринку є куди зростати. Окрім того, що традиційна друкована книга й далі актуальна, слід сказати, що в Україні існує виразна диспропорція між читачами й покупцями книг, адже різниця між цими групами становить 21%. У докризовий період в Україні спостерігалася тенденція до нарощування книжкової інфраструктури (так, лише у 2007-2008 рр. кількість книгарень по Україні зросло більш ніж удвічі, від 500 до 1116). При адекватному маркетингу та культурному менеджменту можна очікувати зростання кількості покупців мало не на чверть. Принаймні, ці 21% мають інтригувати видавців.

3. Культура читання формується насамперед у родині. Первинні групи соціалізації визначальні при формуванні читацької культури на індивідуальному рівні: звичка читати формується родиною, від неї залежить наявність та обсяг домашньої книгозбірні. Наявність дружнього кола в обговоренні може суттєво сприяти закріпленню "звички читати" й перетворення її в "культуру читати". А якщо це доповнюється перевагою зацікавлення над примусом, то вважайте, що культурно сформований читач – гарантований. Саме це засвідчили фокус-групи проведені фахівцями GFK Ukraine в 2013 р. Результати опитування цієї ж компанії виявили, що приблизно на одному рівні перебувають показники покупців і читачів книг серед дорослого населення (15-59 років) – 30 і 51%, й покупців і читачів книг для дітей до 15 років – 28 і 57% відповідно (за словами батьків). Різниця складає 2-6%, що дає підстави стверджувати: щодо своїх дітей батьки поширюють стратегії читацької поведінки, властиві їм самим. Якщо у людини в дитинстві чи ранній юності (зазвичай, до рівня університету) не сформована звичка читати, то факт її набуття в майбутньому є доволі сумнівним у більшості випадків.

4. Мета шкільної програми – не зацікавлювати, а інформувати. Мабуть, чимало читачів погодяться з думкою, що метою шкільної програми з літератури (української чи зарубіжної) не є формування зацікавлення. Це так. Цим дорікають. Але неправильно встановлені пріоритети призводять до хибно підібраних засобів. Шкільна програма з літератури не повинна зацікавлювати, вона повинна інформувати. Функції зацікавлювати як головної вона ніколи не виконувала й не виконує зараз, тож було би недоречним вимагати від неї того, чого вона не може виконати в принципі. Вплив школи на формування культури читання насправді доволі помірний. Якщо керуватися пріоритетом цікавості середньостатистичного несформованого школяра, тоді є загроза, що рівень шкільної програми аж до 11-го класу не вийде за межі "Гаррі Поттера" чи адаптованих сучасних тлумачень казок братів Грімм. Наявність у програмі творів Валерія Шевчука, Томаса Манна, Франца Кафки чи В. Домонтовича – це "висока планка", яка, можливо, й не викликатиме дикого захвату в покоління сенсорних телефонів, але є необхідною, адже поряд із Інтернетом, школа насамперед інформує, зокрема, про наявність високого рівня літератури. Про те, що ж формує – дивися попередній пункт. Можна погодитися із припущенням деяких дослідників, що Ліні Костенко посприяло в одержанні найвищого показника впізнаваності за дослідженням GFK Ukraine 2013 р. те, що із переліку вона єдина авторка із обов’язкової частини шкільної програми з української літератури (В. Шевчук, С. Жадан, Ю. Андрухович можуть розглядатися в позакласному режимі й лише, здається, у профільних школах і класах із поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін). Принаймні, так було в шкільні часи автора цих рядків.

5. Літературна критика під питанням. Не варто боятися, у цьому пункті не йтиметься про тиражовані банальності щодо "відсутності" літературної критики в Україні. Радше йтиметься про її непомітність для читачів. Літературній критиці в тандемі з Інтернетом варто попрацювати над здоланням розриву між різними сегментами літературного процесу. Як засвідчило дослідження GFK Ukraine, вибір книжок доволі хаотичний – власні вподобання (інтерес до змісту чи оформлення) й принагідні рекомендації – саме це часто стає вирішальним у виборі книги. Дуже слабко читачі розрізняють видавництва (а відповідно й зважають на них) і вкрай погано поінформовані про сучасних авторів – немає жодного українського письменника, якого знала би хоч половина населення України. Навряд чи статус літературної критики залежить лише від неї самої, проте їй варто готувати себе до виходу за межі вузького кола посвячених.

6. "Нечитання" – це форма культури. Мабуть, вказана проблема буде не такою простою в розв'язанні. Адже, як засвідчило дослідження R&B Group, близько 51% українців взагалі не читають художньої літератури. Можна припускати, що останні приблизно 8 років ця частка є стабільною (у 2006 р. Держкомтелерадіо повідомляло, що в Україні близько 32-46% населення не читають книг). 38% респондентів дослідження GFK Ukraine у 2013 р. вказали головною причиною відмову від читання нестачу часу і лише 1% – коштів. 11-12% або ніколи не цікавилися читанням або втратили інтерес із плином часу. Отже, "нечитання" можна розглядати як елемент сучасної пришвидшеної культури. Воно свідчить про появу нового стилю життя з іншими пріоритетами, переважно трансльованими ТБ і замкненими у вузькому просторі приватного життя. Самі респонденти схильні вказувати на відсутність об’єктивних бар’єрів для задоволення читацьких інтересів. Якщо ж ці бар’єри "суб’єктивні", то вони засвоїлися настільки, що стали елементом певної культурної моделі сприйняття себе в світі. "Нечитання" перетворюється на форму культури, як і читання.

7. Скажи чи ти читаєш… І я скажу щось про тебе. Читачі та покупці книги за багатьма соціальними характеристиками суттєво відрізняються від тих, хто не читає і не купує книги. Перші більш активні й різноманітні в зацікавленнях, натомість другі схильні одноманітно проводити час поруч із телевізором. Перші цілеспрямовано плекають звичку читати у дітей, другі байдуже ставляться до цього. Перші є суспільно активними, другі – не будуть планів на майбутнє. Регулярні читачі газет мають і вищі рівні доходу, освіти й професійного статусу (особливо це стосується аудиторій таких видань, як "День" чи "Дзеркало тижня"). Це засвідчують дослідження Інституту соціології НАН України та GFK Ukraine. Читання, хай якою ізольованою практикою здавалося б, є атрибутом суспільно активних і свідомих свого місця в суспільстві людей. Навряд чи можна впевнено стверджувати, мовляв, якщо ти читаєш – ти суспільно активна людина, але якщо я дізнаюся, що ти суспільно активна людина, то можу припускати, що ти любиш читати.

8. Хлопці читають суттєво рідше за дівчат, а кияни рідше за тих, хто виріс поза Києвом. Найрізноманітніші дослідження підтверджують виразну гендерну тенденцію: жінки в Україні схильні читати частіше за чоловіків. Дослідження GFK Ukraine 2013 р. засвідчило, що найбільше жінок серед читачів-покупців, а чоловіків – серед тих, хто не читає й не купує книги. Того ж року проведене дослідження R&B Group виявило, що 57% тих, хто схильний ігнорувати читання, – чоловіки. Подібна гендерна диспропорція не корелює з віком і спостерігається в усіх вікових категоріях. Проведене серед студентів КНУКіМ опитування у 2010 р. навіть на цій локальній групі продемонструвало, що юнаки не читають частіше (21%), ніж юнки (7%). Той факт, що частка осіб, які не читають літературу (18%) вища серед тих, хто зростав у Києві, порівняно з "провінціалами", може викликати подив, адже саме на Київ припадає левова частка книговидання України. Соціологиня Людмила Скокова припускає, що така тенденція може бути пов’язана із більш інтенсивним розвитком інформаційно-комунікативних технологій в урбанізованому мегаполісі, що розширює простір вибору молоді не на користь читання. Щодо читання й щодо Києва стереотип про "просунутого" киянина й "відсталого" провінціала підтвердження не знаходить.

9. Домашня книгозбірня – романтика вчорашнього дня. Мало знайдеться "професійних читачів", які не погодяться із важливістю затишку, що його дарує висота книжкових полиць, коли йде дощ, а ти закутаний у плед читаєш книгу, яка вже стала улюбленою. Ми знаємо масу старих світлин із видатними інтелектуалами на фоні їхніх книг. Скоро кількість таких чорно-білих світлин переважить кількість кольорових. В Україні невпинно скорочується частка людей, які володіють домашньою книгозбірнею (понад 100 найменувань). Таку тенденцію фіксував у моніторингу «Українське суспільство» Інститут соціології НАН України: від 31% у 1994 р. до 18% домогосподарств у 2010 р. мають такі бібліотеки. Можливо, інтенсифікація квартирного будівництва в українських містах, що спостерігається останніми роками, поряд із гаряче очікуваним розширенням доступності житла, спинять цей спад?!

ЦІКАВИНКА!

Найдорожчі книги світу!

 

1. Кодекс Лестера.

Ця книга являє собою 72-сторінковий збірник з науковими записками і ескізами знаменитого Леонардо да Вінчі. У ньому знаходяться нотатки та малюнки течій потоків води, вирів, а також матеріали по геології і астрономії. Цю книгу граф Лестер купив в 1717 році, тому вона досі називається його ім'ям. Втім, ця книга на сьогоднішній день вважається найдорожчою. У 1994 році її власнком став Білл Гейтс, він віддав за кодекс Лестера 30,8 мільйонів доларів.

Варто відзначити, що «Трактат про воду, землю і небесні тіла», це первинна назва книги. До засновника компанії «Microsoft» вона належала нафтовому магнату Арманду Хаммеру. Нинішній власник свій скарб від сторонніх очей не приховує, а виставляє кодекс Лестера на виставках у найбільших музеях світу.

На пергаментних сторінках, які між собою скріплені спеціальним чином, текст написаний в дзеркальному відображенні, тому її можна вивчати тільки за допомогою дзеркала. Великий винахідник у своїй книзі описує власні думки про будову і походження води, світла, повітря і мінеральних речовин. Висловлюється і припущення, що наш світ - це жива істота: земля - це його плоть, повітря - це його душа, а вода - кров. У багато разів підвищує цінність кодексу Лестера і малюнки, які зробив сам майстер.

 

2. Біблія Гутенберга.

Всього вийшло рівно 180 примірників: Гутенберг надрукував 45 Біблій на пергаменті, а решта на італійському папері, яка була оформлена водяними знаками. Втім, це не перша інкунабула. Серед інших Біблію Гутенберга відрізняє неперевершена якість оформлення. А до наших днів таких у повному змісті дійшла всього 21 книга. І експерти просять за неї досить багато - близько 25-35 мільйонів доларів.

 

3. Євангеліє Св. Катберта.

Рукопис Євангелія від Іоанна поклали в труну Катберта на острові Ліндісфарн в 698 році. Після набігів вікінгів було вирішено перенести останки Катберта з Євангелієм до Англії. Згодом Євангеліє було виявлено в труні святого в Даремського соборі в 1104 році. Манускрипт прекрасно зберіг свою оригінальну обкладинку з червоної шкіри, і взагалі це єдиний рукопис, який висвітлює найважливіший період в історії Великобританії, що зберіг свій первісний вигляд як усередині, так і зовні.

Книга являє собою додаток до основної колекції бібліотеки, пов'язаної з ранньої історією і культурою Великобританії.

Куплена на аукціоні 2012 року за 14 мільйонів доларів.

 

4. Євангеліє Генріха Лева.

Рукописне видання Євангелія, виготовлене приблизно в 1188 році на замовлення Генріха Лева (1129-1195), герцога Саксонії та Баварії, представника династії Вельфів, яка протягом кількох століть мала великий вплив у Європі.

Після смерті Генріха Льва манускрипт довгий час вважався втраченим. У XIX столітті він був виявлений в Празі, в 1861 році його придбав Георг V, король Ганновера, засновником якого вважається Генріх Лев. П'ятьма роками пізніше Георг V був втік до Австрії і прихопив із собою манускрипт. Подальша доля реліквії - невідома, але в 1983 році невідомий продавець виставив «Євангеліє Генріха Лева» на торги дому Sotheby's. Під час аукціону його власником стала Німеччина - у фінансуванні покупки брали участь федеральний уряд, уряди Баварії і Нижньої Саксонії, а також фонд «Прусська культурна спадщину». Наразі манускрипт зберігається в бібліотеці імені герцога Августа в місті Вольфенбюттель (Німеччина). Куплена за 12,4 мільйонів доларів в 1983 році ($26,7 млн у нинішніх цінах).

 

5. Птахи Америки.

«Птахи Америки» - книга унікальна з багатьох точок зору. Її перше видання друкувалося в США в 1827-1838 роках, за цей час було видано лише 200 примірників у гігантському форматі, який сам Одюбон назвав «double elephant folio» - кожна сторінка має 127 см у висоту.

Повний примірник «Птахів Америки» містить 435 розфарбованих вручну гравюр розміром 90 на 60 см, на яких птахи зображені в натуральну величину.

Аукціонний будинок Sotheby's продав 7 грудня 2010 року в Лондоні екземпляр першого видання книги "Птахи Америки" за $ 11,5 млн, встановивши тим самим новий світовий рекорд вартості друкованої книги.

 

6. Кентерберійські оповідання.

Унікальний екземпляр першого видання «Кентерберійських оповідань» Джеффрі Чосера, «батька англійської поезії» і одного з родоначальників англійської літератури. Книга надрукована в 1477 році в друкарні англійської першодрукаря Вільяма Кекстона у Вестмінстерському абатстві.

До теперішнього часу збереглося лише 12 відомих екземплярів першого видання, з яких лише виставлена на Christie's книга знаходиться у приватній колекції. У книги багата власна історія: її перша поява на аукціонних торгах датується 1776 роком, коли вона була продана на Christie's за £ 6. У 1998 році книга стала власністю групи лондонських книготорговців за 7,5 мільйонів доларів.

 

7. Перше видання п'єс Шекспіра.

За деякими оцінками, ця книга коштує близько 22,6 мільйона доларів. Важко повірити, що первісна ціна того видання була всього лише один фунт. Але сьогодні копії твору для будь-якого колекціонера представляють величезну цінність. Книга з'явилася в 1623 році, через сім років після смерті знаменитого сьогодні Вільяма Шекспіра. У виданні на 900 сторінках написано 36 п'єс.

Всього в світі існує 228 копій цього першого видання. Власником одного з примірників є співзасновник компанії Microsoft Пол Аллен. Він купив перший фоліант у 2001 році за трохи більше, ніж 6 мільйонів доларів.

 

8. Бестіарій герцога Нортумберлендського.

Рукописний бестіарій - це свого роду середньовічна енциклопедія тваринного світу, що містить 112 кольорових зображень реальних і вигаданих істот і їх описи на 148 сторінках. Автор рукописної книги не відомий, примірник датований приблизно 1250-1260 роками.

Подібних англійських бестіаріїв у всьому світі збереглося не більше 40, і вони вкрай рідко потрапляють на ринок. Як пояснювали експерти аукціону Sotheby's в 1990 році, до цього бестіарій в останній раз виставлявся на аукціон в 1889 році. Крім того, примірник герцога Нортумберлендського - останній з тих, що залишались у приватних осіб, а не зберігались у музейних колекціях. На торгах в 1990 році його новим власником став приватний колекціонер із США, ім'я якого не розголошується. 5,85 мільйонів доларів.

 

9. Трактат про плодові дерева.

Ця книга побачила світ у далекому 1768 році. Це була найбільш успішна робота французького ботаніка Анрі Луї Дюамель дю Монсо. У виданні зібрано докладний опис 16-ти різних видів фруктів.

У 2006 році Трактат про плодові дерева продано з аукціону в Брюсселі. Власник за нього віддав 4,5 мільйона доларів.

 

10. Географія Птолемея.

Книга представляє собою збірник картографії другого століття нашої ери. У 1477 році на основі цього видання надрукували перший атлас. А в 2006 році збірка відправилась у приватні руки за досить пристойною ціною. Один з двох, що залишилися примірників продали за 3,9 мільйонів доларів.

 

11. Атлас Європи Меркатора.

Фламандський картограф Герард Меркатор першим створив циліндричну проекцію карти планети. Вона використовується і донині. Проекція Меркатора відрізняється тільки тим, що на картах не спотворюються форми і кути, відстані ж зберігаються лише на екваторі. Атлас і зараз застосовується при складанні аеронавігаційних і морських навігаційних карт. Ну а в світ книга вийшла в 1595 році, після смерті її творця. В атласі був трактат про створення світу, а також 107 карт з географічними описами. Майже всі, а саме 102, склав сам Меркатор. Через сторіччя, в 1967 році, карти випадково знайшли в Бельгії. І в 1997 році їх придбала Британська бібліотека за 1,243 мільйона доларів.

19 березня були проведені літературні читання з нагоди Дня народження української письменниці, поетеси Ліни Василівни Костенко -

"Ліна Костенко. Поезія для душі".

3 3 березня по 7 березня у Житницькій ЗОШ  було проведено ряд заходів до Тижня шкільної бібліотеки

Організатор - бібліотекар Іванько Г. В.

В кожнім домі, в кожній хаті-

У містах і на селі,-

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас,

Ми не знали так багато

Про новий і давній час.

 

Проведено для учнів початкових класів бібліотечні уроки на тему: "Істрія книги", переглянуто презентацію "20 найкрасивіших бібліотек світу".

Книжкова виставка "У ЦАРСТВІ КНИГ"
Книжкова виставка "У ЦАРСТВІ КНИГ"

КНИЖКОВА ВИСТАВКА ДО 60-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Будь славен, мій Черкаський рідний краю –

І Кам’янка, і Сміла й Чигирин…

І наш Дніпро, що вдалеч неокраю

Несе до моря вод могутній плин.

Благословенні будьте, хлібні ниви,

У сяєві ранкової зорі,

Й Холодноярський ліс – легенда сива,

І наш Тарас на Канівській горі.

Д. Кононенко

 

Я сьогодні Шевченка читаю,

Скільки мудрості в його рядках!

Мов на ангельських крилах літаю,

Як тримаю «Кобзар» у руках…

 

КНИЖКОВА ВИСТАВКА ДО 200-РІЧЧЯ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

КНИЖКОВА ВИСТАВКА ДО 90-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ

ЖАШКІВСЬКОГО РАЙОНУ

22 січня було проведено книжкову виставку  до 95 річниці до Дня Соборності України

 «Україна – соборна держава, сонценосна колиска моя».

КНИЖКОВА ВИСТАВКА

13 грудня 2013 року

з нагоди 120 річнці з Дня народження

Миколи Григоровича Хвильового (Фітільова)

13 грудня 1893 - 13 травня 1933 року

КНИЖКОВА ВИСТАВКА

3 грудня 2013 року

З нагоди 291 річниці з Дня народження 

Григорія Савича Сковороди

3 грудня 1722  року - 9 листопада 1794 року

"Святість життя полягає в робленні добра людям"

Г. С. Сковорода

КНИЖКОВА ВИСТАВКА 

НЕЧУЄВІ СКАРБИ

25 листопада 2013

З нагоди  175 річниці Дня народження Івана Нечуя-Левицького

25 листопада 1838 - 15 квітня 1918 року

ГОЛОДОМОР

Голодна смерть, напевно, найстрашніша.

Вона повільна, довга і тяжка,

Жахлива і пекельна, найлютіша,

Бо зводить з розуму й така тривка...

А це ж було... І ніде правди діти,

Що заподіяли цю смерть більшовики.

Дорослі мерли, старики і діти —

Це геноцид кривавої руки.

Щоб наш народ нескорений здолати,

Що прагнув волі і в борні стояв.

Його рішили в чорнозем загнати,

Щоб голову вже більше не підняв.

Вмирали сім’ї, вимирали села...

Бо все забрали, що народ зростив.

Статистика доволі невесела...

Мільйони більшовицький кат згубив.

А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,

Як голодом морили чесний люд.

Бо ж пам’ять у народу не забрати...

Й не знищити, не змити, наче бруд.

Вона передалась нам генетично,

Й живе у нас завжди з маленьких літ.

І буде жити в Україні вічно,

То ж хай про це почує цілий світ!

НАДІЯ КРАСОТКІНА

 

КНИЖКОВА ВИСТАВКА ДО ДНЯ ПАМ"ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ

Книжкова виставка до Дня  української мови та писемності

Рідна мова

Дзвенить струмочком рідна мова,

Усі слова знайомі в ній.

Але вживати кожне слово

Ти в мові правильно зумій.

 

Тут треба всім багато знати,

З дитинства правила учить,

На все життя запам’ятати

І мову понад все любить.

 

Бо ж найтепліше рідне слово,

Воно, як мамина рука.

Крилате, ніжне, світанкове,

Хоч доля в нього нелегка.

 

Воно з глибокого джерельця,

Із лісу, степу, із трави...

Прийми його до свого серця

І з рідним словом вік живи.

 

Земля нам мову дарувала

Барвисту, щиру, як весна.

І українською назвала.

Між різних мов — така одна!

 

В ній все найкраще і єдине,

А серце в ній наснагу п’є.

Бо рідна мова й Україна —

Це найдорожче, що в нас є!

Надія Красоткіна

ТИЖДЕНЬ ПРАВОВИХ ЗНАНЬ

7 - 11 жовтня 2013 року

Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані.

Сенека

Книжкова виставка "Світ мої прав" в ході проведення Тижня правових знань з 7 по 11 жовтня 2013 р.
Книжкова виставка "Світ мої прав" в ході проведення Тижня правових знань з 7 по 11 жовтня 2013 р.

Вікторина "Подорож у країну Права, Моралі, Закону"

для учнів 5-6 класів

Проводить бібліотекар Іванько Г. В.

ПРИВІТАННЯ

Навчатись на відмінно
Бажаєм вам віднині.
Батькам своїм
на радість,
На славу Україні!

 

 

СТРУКТУРА

 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ:

2022-2023 навчальний рік  розпочинається

1 вересня святом – День знань - і закінчується 31 травня .

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01.09 по 30.12.2022

ІІ семестр –   

 з 16.01 по 31.05.2023р.

Канікули для учнів:

осінні  з 24.10. по  30.10.2021 

    зимові –  з 02.01.2023   по                15.01.2023 

  весняні – з 27.03.  по 02.04.2023

     літні – з дня закінчення навчального року по 31.08.2023р.

 

 

Останній дзвоник - 31 травня 2023 року.

Розклад дзвінків

1. 09.00- 09.40

2. 09.50-10.30

3. 10.50-11.30

4. 11.40-12.20

5. 12.30-13.10

6. 13.20-14.00